Панченко Анастасія | АНДРУШІВСЬКА ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ №1

Панченко Анастасія

СВЯТО ОСТАННЬОГО ДЗВІНКА

Обробл1

Панченко Анастасія випускниця 2016 року

Яскраво світить сонечко у небі

І посилає теплі, світлі промінці

А в серці щастя: в мене і у тебе

Й усмішки в нас палають на лиці.

Пташиний щебет чути всюди

І верховіття кленів тихо шелестить

Дзвінок останній голосно дзвенить.

Щоранку ми приходимо до школи,

Де нас чекає найрідніший клас.

Не забуваймо років цих ніколи.

Вони не повернуться вже до нас.

Бо дорослішаємо ми із дня у день.

Нові знання щоразу відкриваємо.

Їх нам дарують добрі вчителі,

Яких ми щиро любим й поважаємо.

Та сплине час, пройдуть роки,

Випускниками станемо всі ми.

Дитинство безтурботне відцвіте.

В дорогу зовсім іншу життя нас поведе.

Ми цілий рік провчилися,

Дізнались знову щось нове,

Але сьогодні свято й радісне,

Та водночас – сумне.

26.05.2012

З ЮВІЛЕЄМ ТЕБЕ, РІДНА ШКОЛО!

Рідна школо, мила школо,

Ти для нас – квітучий рай.

Своїх діток полюбила

Й ми – не скажемо «Прощай!»

Ми залишимось з тобою

І підем у майбуття.

Ти навчиш, як стать собою

І почать нове життя.

Твоє маленьке королівство

Стоїть у нашому парку.

Я йду  й милуюся тобою

І розумію, що люблю.

Люблю навчатися й ходити

По прекрасних цих стежках

І дуже хочу зрозуміти,

Чом поважаю тебе так.

А твої добрі вчителі…

Вони навчають нас багато

І бачити їх кожин день

Для мене радість – тільки свято!

Ми ще згадаємо дитинство

І ті хвилинки золоті,

Коли навчилися у школі.

Поринем в спогади святі.

Високий клен на роздоріжжі

Багряний килим постелив

І у шкільному розмаїтті

Він має серце звеселив.

Дуби, червоні горобини

Говорять, шепчуть щось мені

І їхній голос загадковий

Я чую ніби уві сні.

Любіть її – до скону віку

Завжди ви нею дорожіть

І щастя буде вам – без ліку,

Знання священні бережіть.

Блакитне небо, світить сонце,

По парку осінь тихо йде.

І з цим прекрасним ювілеєм

Ми всі – вітаємо тебе!

04.11.2011